Історична довідка с. Трибухівці

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

с.ТРИБУХІВЦІ

Назва села ТРИБУХІВЦІ походить від трьох величезних вікових дерев – буків, які за переказами росли при в’їзді в село. Первісна назва –Трибуківці, згодом трансформувалась у Трибухівці.

Точних відомостей про виникнення села немає. Але відомо, що перші поселення людей виникли ще в другій половині неолітичної доби. Про це свідчать археологічні розкопки поховань трипільської культури.

Перша письмова згадка про Трибухівці датується 1672 роком у щоденнику  німецького мандрівника Ульріх фон Вердума, який подорожував українськими землями в 1670-1672 роках разом з коронним гетьманом Собєським.

У ХVІІ – ХVІІІ століттях територія села входила до складу Речі Посполитої, землі належали Потоцьким, а після першого поділу Польщі в 1772 році попала під владу Австро-Угорщини.

Відомо, що в першій половині ХІХ ст. Трибухівці належали вірменській родині Кристофовичів (Krzystofowiczow). Близько 1890 р. село придбав Корнель Городиський гербу Корчак (помер у 1898 р.). Від нього село перейшло до сина, відомого портретиста Францішка Городиського (Franciszk Horodyski, 31.03.1871-28.09.1935). Останнім власником маєтку (519 га землі, ставок) був син художника, Корнель Городиський (народився в Трибухівцях 11.09.1904, помер в квітні 1940 р. в Старобільську або Катині).

У 1890 році в Трибухівцях проводився продаж земель, вивільнених після порубки панського лісу. Ці землі були дешеві, тут починають селитися нові люди, таким чином виникають такі хутори: Поперечки (назва походить від, того що поля тут були розташовані впоперек), Кут (поля розташовані в куті, на границі), Довговина (довгі поля-гони), Заниво (землі розміщені за полями – нивами).

Але не тільки про хліб насущний думали селяни, але й свято берегли традиції.

У 1908 році, за часів Австро-Угорщини в с. Трибухівці діяло товариство „Просвіта”  чисельністю 153 учасники. Голова – о. Леонтій Лушпинський. Була заснована одна з перших читалень району, яка налічувала 398 книжок та діяв аматорський гурток.  Працювала каса, крамниця, шпихлір (комора).

У 1904 році в селі засновано молодіжну організацію „Соколи”, яку очолив Роман Андреїв. У цьому ж році у Бучачі було засновано Просвітове Товариство Ощадностей і Позичок „Праця,” тоді ж і в селі засновано статутові позичкові каси.

У 1921 – 1934 роках „Праця” досягла 2432 членів. Згодом „Працю” перейменовано на Український кооперативний банк, а кредитні кооперативи стали називатись „Українська Райфазенка,” так було названо і в Трибухівцях.

У Трибухівцях існувала також єдина в повіті фабрика сукна.

У 1924 році у Трибухівцях діяв кооператив „Єдність” для загального закупу і збуту продукції.

У 1933 році було засновано руханково-пожарниче товариство „Луг,” до якого належала вся молодь села, молоді господарі. Керівником його був дяк Петро Іванків, буханщиком (відповідальний за спортивну підготовку і дисципліну) і касиром – Іван Побуринний.

З 1919 року в селі вже була чотирикласна школа, а в 1939 році в селі діяли одна шестикласна польська і одна чотирьохкласна українська школи. Директором був Левицький Броніслав. Майже всі предмети вивчались на польській мові, а щоб навчитись писати по-українськи – ходили до дяка.

За даними 1939 року в селі проживало 4330 осіб, в тому числі 2680 (61,9%) українців, 1520 (35,1%) поляків, 130 (30%) євреїв.

17 вересня 1939 року в село вступили війська Червоної Армії, які принесли з собою радянську владу. У Трибухівцях було організовано тимчасове управління, якому підпорядковувалось 5 сіл. Головою управління було обрано Івана Нетреб’яка, секретарями стали Іван Іванків та Микола Погорецький.

У квітні 1940 року було створено перший колгосп, в якому об’єдналось 40 господарств. Головою було обрано Івана Федоровича Іванкова.

23 січня 1940 року було створено сільську Раду, до якої в березні 1940 року було обрано 25 депутатів. Секретарем став Нетреб’як Степан, рахівником Нетреб’як Гаврило.

26 липня 1941 року село було окуповане німцями. На господарстві колгоспу було засновано німецьке господарство – лігеншафт.

20 липня 1944 року Трибухівці звільнено від німецьких окупантів. Повернулась радянська влада. У 1946 році було відновлено колгоспи.

До 1948 року село було повністю колективізовано, згодом утворено 4 колгоспи:

1.) колгосп імені Сталіна;
2.) колгосп імені Радянської Армії;
3.) колгосп імені Калініна;
4.) колгосп імені Лесі Українки.

У 1954 році було утворено один великий колгосп імені Сталіна . Головою його став М.С. Навроцький.

01.03.1961 року відбулося обєднання колгоспу ім. Сталіна с.Трибухівці  з колгоспом ім. Леніна с. Пишківці і утворено радгосп «Дружба».  

Відповідно  1961 році село Трибухівці перейменовано на село Дружба.

У 1964 р. радгосп «Дружба» об’єднано  з Бучацьким  зооветеринарним технікумом і створено Бучацький радгосп-технікум.

01.01.1999 року Бучацький радгосп-технікум перейменовано Бучацький державний аграрний коледж.

У 01.02.2006 році Бучацький державний аграрний коледж поділено на  ДП СП «Перспектива» та Бучацький державний аграрний коледж.

02.10.2007 року  ДП СП «Перспектива» перетворено на ВАТ «Перспектива 1»

12 листопада 2008 року (Розпорядження голови районної державної адміністрації №802 «Про передачу у власність земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)») затверджено результати розподілу земельних ділянок ВАТ «Перспектива 1» між власниками земельних паїв».

У 1991 році селу повернуто назву Трибухівці.

20 вересня 2016 року прийнято рішення №221 Трибухівської сільської ради про утворення Трибухівської об’єднаної територіальної громади.

Перші вибори депутатів Ради відбулися 18 грудня 2016  року.

Головою ОТГ обрано Ковдрина Олега Івановича.

Пам’ятники:

• пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848 року (відновлено 1991);
• воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970, реконструйовано 1984);
• на могилі воїна ЧА В. Грамоти (1979);
• Симолічна могила борцям за волю України (2016)