8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни
8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років. Цей день встановлено законом у 2023 році на знак солідарності з Європою про ту страшну трагедію.
Спільним символом для нас є мак пам’яті. Гасло кампанії: «Пам’ятаємо! Перемагаємо!».
Ми усвідомлюємо, що війна — це катастрофа, а її героїзація призводить лише до нових конфліктів.
Джерело: УІНП
Понад 10 років тому Україна долучилася до європейської традиції: ми не святкуємо, а вшановуємо. У День пам’яті та перемоги ми висловлюємо вдячність усім борцям із нацизмом та увічнюємо пам’ять жертв найкривавішої війни в історії.
Друга світова розпочалася для України 1 вересня 1939 року з німецького бомбардування Львова. А з 22 червня 1941-го вся наша земля стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів українців були мобілізовані до Червоної армії. Кожен другий із них загинув, а кожен другий із тих, хто вижив, отримав інвалідність.
Цей день — нагадування, що війна стала наслідком домовленостей двох тоталітарних режимів: нацистського у Німеччині та комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання потужних держав чинити спротив агресорам. Обидва режими вчинили на нашій землі численні злочини проти людяності та геноциди. На початку війни український народ був розділений між кількома країнами, а нацисти й комуністи використовували «українське питання» виключно у власних геополітичних іграх, розглядаючи наші землі як ресурс.
Українці зробили значний внесок у перемогу, відзначившись героїзмом на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Проте вигнання нацистів не принесло нам волі, а обернулося поверненням комуністичного терору: «м’ясними штурмами» чорносвитників, депортацією кримських татар, масовим штучним голодом 1946–1947 років та репресіями. У цій боротьбі ми втратили понад 8 мільйонів співвітчизників.
У міжвоєнний період українці були найбільшою в Європі бездержавною нацією. Це призвело до активізації визвольного руху — у 1929 році було створено ОУН на чолі з Євгеном Коновальцем. У березні 1939-го оунівці взяли участь у захисті Карпатської України, а вже у вересні зіткнулися із репресіями СРСР, де від 16 до 35 тисяч підпільників були заарештовані або вбиті.
23 серпня 1939 року СРСР та Німеччина підписали пакт Молотова-Ріббентропа, узгодивши переділ Польщі. Вже 1 вересня німецька авіація бомбардувала Львів, а 17 вересня Червона армія перетнула польський кордон, окупувавши західну Україну. Відтак, до 22 червня 1941 року СРСР і Німеччина були союзниками і несуть спільну відповідальність за розв’язання війни.
Німецько-радянська війна стала катастрофою для Червоної армії. За рік Україна була повністю окупована нацистами. Вигнання окупантів почалося 18 грудня 1942 року з села Півнівка на Луганщині й завершилося в листопаді 1944-го. У ніч на 1 травня 1945 року українець Олексій Берест встановив прапор Перемоги над Райхстагом. А 8 травня 1945 року о 22:43 у передмісті Берліна було підписано Акт про капітуляцію Німеччини.
Наслідки війни та рух спротиву
Українці воювали в лавах Червоної армії (7 млн), УПА (понад 100 тис.), арміях Польщі (120 тис.), США (80 тис.), Канади (45 тис.) та Франції. Прямі людські втрати України становлять понад 8 мільйонів осіб. Обидва режими застосовували тактику «спаленої землі». Довго замовчувалися злочини комуністів: розстріли в’язнів у червні 1941-го, підрив греблі ДніпроГЕСу та центру Києва.
Окремою сторінкою став рух спротиву. Українська повстанська армія (УПА) під проводом ОУН(б) налічувала десятки тисяч бійців. Їхня боротьба з нацистами, а згодом з НКВД на Волині та в Галичині тривала до кінця 1950-х років.
Як Москва створила культ «побєдобєсія»
Свято 9 травня не завжди було таким, як зараз. Сталін у 1947 році зробив цей день робочим і скасував пільги ветеранам. Лише у 1965 році, за часів Брєжнєва, 9 травня знову стало вихідним і почало перетворюватися на квазірелігійний культ.
Сучасна Росія використовує міфи про Другу світову як індульгенцію для масових злочинів в Україні. Рашизм — це нова агресивна ідеологія, що привласнила статус «головного переможця». Сьогодні українці захищають не лише себе, а й усю Європу від російської експансії. Слабкість і нерішучість світу колись заохотили Гітлера, і сьогодні цей досвід має стати уроком: єдиний шлях до миру — це перемога над загарбником.
Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті:
● Набір електронних інтерактивних листівок «Україна в роки Другої світової війни (1939–1945)»
● Відеопроєкт “Друга світова: 75 років потому”
● Виставка “Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори”
● Брошура «Україна у Другій світовій війні»
● Книга «Війна і міф» (англомовний варіант)
● Настільна гра «УПА – відповідь нескореного народу»
● Відеоісторія «За що боролася УПА?»
● Виставка «Українська Друга світова»
● Виставка «УПА – відповідь нескореного народу»
● «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя» – збірник навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму
● Серія плакатів «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової»
● Видання “Рокада: чотири нариси з історії Другої світової” (авторка – Олена Стяжкіна)
● Інформаційна карусель про Другу світову війну
● Оцінка демографічних втрат України у період Другої світової війни // Українська Друга світова: Матеріали міжнародної наукової конференції до 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
За посиланням http://ww2.uinp.gov.ua/ діє сайт Українського інституту національної пам’яті, присвячений Другій світовій війні. Він містить інформацію про ключові події, постаті, карти, інфографіку, фотогалерею, відеоролики й електронні видання про війну, підбірку фільмів «20 000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну» та інші проєкти.
