БАЛЮК ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
06. 10. 1980 - 05. 08. 2025
Солдат, водій-радіотелефоніст автомобільного відділення автомобільного взводу автомобільної роти підвозу боєприпасів військової частини А1461.
Помер перебуваючи на лікуванні.
З перших днів повномасштабного вторгнення Ігор Балюк рішуче та без вагань став на захист України.
Воїн побував у найгарячіших точках цієї запеклої боротьби і з мужністю виборював нашу Перемогу.
Ігор не зламався – він витримав усе, що приносила війна. Але там, де не впорався ворог, підступно вдарила хвороба. Тиха й невидима, вона виявилася сильнішою…
5 серпня змучений тілом, але незламний духом, водій-радіотелефоніст автомобільного відділення автомобільного взводу автомобільної роти підвозу боєприпасів, солдат Ігор Балюк – помер.
Прощання з воїном відбулось 7 серпня з усіма військовими почестями у рідному селі Трибухівці, де пройшли його дитинство і юність, де його завжди чекали
Рідні, близькі, побратими, односельчани чисельно зібралися, аби провести Героя до місця останнього спочинку та щиро помолитися за упокій його душі.
Звучав військовий оркестр. Прощальні акорди у його виконанні пронизували душу.
А синьо-жовтий стяг, вручений рідним, став символом відваги Ігоря.
Він залишив по собі не лише добру пам’ять, а й приклад мужності, сили духу та безмежної відданості.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА ШАНА ГЕРОЮ!
НАЗАВЖДИ 44
