Податкові новини ГУ ДПС у Тернопільській області
Чи може неприбуткова установа обрати спрощену систему оподаткування з особливостями оподаткування під час війни
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової.
Підпунктом 1 п. п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено види діяльності, які не дозволяють юридичним особам бути платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до п. п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, визначеним п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Отже, юридична особа, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), може обрати третю групу платника єдиного податку, який використовує особливості оподаткування на період дії воєнного стану в Україні, за умови виключення її з Реєстру та при дотриманні вимог, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Втрата книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат), що велася до 2021 року
Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з абзацами першим-другим п. 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
При не відновленні документів, зазначених у п. п. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац четвертий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).
Таким чином, у разі не відновлення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) (далі – Книга) до платника єдиного податку застосовується фінансова та адміністративна відповідальність.
Разом з тим, відповідно до абзаців першого – восьмого п. п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п. п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення п. п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України (абзац тринадцятий п. п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, оскільки підставами неможливості пред’явлення Книги фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку може бути її втрата (знищення чи зіпсуття) або знаходження її на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, то положення ст. 44 ПКУ буде застосовуватися з урахуванням п. п 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Разом з тим, якщо втрата Книги не пов’язана з проведенням на територіях бойових дій, або тимчасовою окупацією територій збройними формуваннями Російської Федерації, то платник податків/податковий агент застосовує положення ст. 44 ПКУ у загальному порядку.
На Тернопільщині майже 4 000 підприємств та компаній обрали спрощену систему оподаткування
На початок червня цього року на Тернопільщині 3958 суб’єктів господарювання – юридичних осіб здійснювали діяльність на спрощеної системі оподаткування.
При цьому 3240 підприємств, філій та компаній провадять діяльність на третій групі єдиного податку. Зокрема, 2220 суб’єктів підприємництва обрали сплату податку 5% від доходу, 176 – ставку 3%. Пільговою сплатою єдиного податку у розмірі 2% на час війни скористалися 844 юридичні особи.
Ще 718 платників обрали четверту групу спрощеної системи оподаткування, оскільки є сільськогосподарськими товаровиробниками.
Упродовж п’яти місяців цього року юрособи сплатили 105,1 млн грн єдиного податку, що на 7,6 млн грн більше, ніж торік. Додатково місцеві бюджети отримали від них 13,2 млн грн, оскільки сплата перевищила очікувані надходження на 14 відсотків.
Суми ПДВ, які не включають до бюджетного відшкодування
Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. п. 69.29 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені, (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування.
Такі суми ПДВ, зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення за рахунок податкових зобов’язань.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/590192.html.
Якщо фінансова звітність була подана раніше, ніж Декларація з податку на прибуток
Абзацами першим-третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону №996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом №996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Декларація (Звіт)) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п. п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
Формами Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та Звіту, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації (Звіту). При цьому у таблиці «Наявність додатків» та відповідно у таблицях «Наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності» та «Наявність поданих до Звіту додатків – форм фінансової звітності» проставляється позначка.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, і інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.
Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
- календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Порядок подання фінансової звітності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року №419 (далі – Порядок №419), згідно з п. 5 якого, підприємства, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996) належать до мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницькі товариства та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, подають річну фінансову звітність органам, зазначеним у п. 2 Порядку №419 (крім органів Казначейства), зокрема, органам державної статистики, не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком.
Підприємства, які відповідно до Закону №996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, подають органам державної статистики та податковим органам звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), крім консолідованої фінансової звітності, у спосіб, визначений законодавством, за звітний рік не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком, за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців – не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Підприємства, які для складення фінансової звітності застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність, складені на основі таксономії фінансової звітності, разом з відповідними аудиторськими звітами (якщо обов’язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства), подають до центру збору фінансової звітності не пізніше строків, передбачених Законом №996 для оприлюднення річної фінансової звітності, проміжну фінансову звітність (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) – не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Підприємства, які відповідно до Закону №996 належать до середніх підприємств, подають річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність органам, зазначеним у п. 2 Порядку №419 (крім органів Казначейства), зокрема, органам державної статистики, не пізніше 01 червня року, що настає за звітним роком.
Проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 Порядку №419 (крім органів Казначейства), зокрема, органам державної статистики, не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені ПКУ.
Банки подають фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність, звіт про управління та консолідований звіт про управління Національному банку в установленому ним порядку (п. 2 Порядку №419).
При формуванні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати електронні форми з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за електронними формами з першою літерою «J».
Декларація (Звіт) вважається прийнятою за умови наявності та достовірності всіх обов’язкових реквізитів (пункти 49.3, 49.8 ст. 49 ПКУ) при поданні фінансової звітності, яка є додатком до Декларації (Звіту), в електронному вигляді до органів ДПС раніше, ніж така Декларація (Звіт) (з різницею в один день/місяць), оскільки контроль наявності поданих форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди).
