Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області інформує!

Дата: 04.10.2021 20:25

Кількість переглядів: 1094

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

1. За якою формою та як подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування?

У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме: отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 ПМ (для працездатних громадян), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного агентства (ч. 4 ст. 52 Закону).

Виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування до вказаного Реєстру не подаються. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування подаються винятково в електронній формі, їх паперова копія не подається.

2. На кого поширюється дія вимог ст. 52 Закону про подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані?

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подають суб’єкти декларування, які є службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище (примітка до ст. 51³ Закону), а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Інші суб’єкти декларування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подають.

3. Чи подаються повідомлення про суттєві зміни в майновому стані члена сім’ї суб’єкта декларування?

Ні, інформація про отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку членом сім’ї суб’єкта декларування не повідомляється.

4. З якого часу суб’єкт декларування більше не зобов’язаний подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані?

Обов’язок подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування припиняється з моменту втрати статусу службової особи, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, або з моменту припинення перебування на посаді, пов’язаній з високим рівнем корупційних ризиків. Це може бути звільнення суб’єкта декларування або переведення на іншу посаду, яка не зазначена в примітці до ст. 51³ Закону та в Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

5. Коли необхідно подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у разі придбання автомобіля за кордоном?

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 334 ЦК України). Переданням майна вважається вручення його набувачеві або уповноваженій набувачем особі, перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки.

Враховуючи зазначене:

• придбання суб’єктом декларування транспортного засобу за межами України, що підтверджується відповідними документами, без державної реєстрації такого транспортного засобу в Україні вважається «придбанням майна» в розумінні ч. 4 ст. 52 Закону;
• суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (у разі придбання ним транспортного засобу за межами України, вартість якого перевищує 50 ПМ для працездатних громадян) протягом 10 днів з моменту набуття права власності за договором, тобто з моменту передання майна;
• при визначенні вартості майна (транспортного засобу, придбаного за межами України), щодо набуття у власність якого суб’єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, витрати із справляння податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаних із ввезенням такого транспортного засобу на митну територію України та його державною реєстрацією, не повинні враховуватись для цілей декларування.

Разом з тим, якщо при здійсненні суб’єктом декларування реєстрації транспортного засобу або його митному оформленні, зокрема сплаті ввізного мита, акцизного податку чи податку на додану вартість, суб’єкт декларування у звітному періоді здійснив разовий видаток, що перевищує встановлений поріг декларування (50 ПМ для працездатних громадян), то такий видаток повинен бути відображений у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

6. Чи необхідно відображати інформацію, яка була зазначена в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, у декларації такого суб’єкта декларування?

Так, необхідно. Подання інформації про суттєві зміни в майновому стані за ст. 52 Закону не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати декларацію та зазначити в ній відомості, передбачені ст. 46 Закону.

Наприклад, у разі отримання доходу на суму більшу ніж 50 ПМ (для працездатних громадян) суб’єкт декларування повинен подати про це повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Зазначена інформація повинна бути також вказана у декларації цього суб’єкта декларування, що охоплює звітний період, у якому в суб’єкта декларування виник обов’язок подати відповідне повідомлення про суттєві зміни в його майновому стані.

Слід звернути увагу на відмінність у порогах декларування, встановлених Законом для відображення інформації в декларації та повідомленні про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

Так, у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані вказується інформація про отримання доходу, придбання майна або здійснення разового видатку на суму більше ніж 50 ПМ (для працездатних громадян). Цей поріг поширюється також на цінне рухоме майно (крім транспортних засобів), яке було придбано суб’єктом декларування. Водночас у декларації зазначається інформація про цінне рухоме майно (крім транспортних засобів), якщо його вартість перевищує 100 ПМ (для працездатних громадян) (п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону). Відповідно у разі придбання цінного рухомого майна (крім транспортних засобів) вартістю більше ніж 50 ПМ (для працездатних громадян), але менше ніж 100 ПМ (для працездатних громадян), інформація про придбання такого майна буде відображена в декларації лише в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування», оскільки поріг декларування в цьому розділі також становить 50 ПМ (для працездатних громадян).

Форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

суб’єкта декларування

Форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування (далі – повідомлення) складається з правил заповнення форми повідомлення та дев’яти розділів, у яких суб’єкт декларування зазначає інформацію про себе та об’єкти згідно із Законом України “Про запобігання корупції” (далі – Закон).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство). Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного агентства.

Положення частини другої статті 52 Закону застосовуються до суб’єктів декларування, що є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону.

Правила заповнення форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування

Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство.

Під суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу, придбання майна або здійснення одноразового видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня року, у якому подається повідомлення.

Повідомлення подається суб’єктами декларування, що є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктами декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону. Якщо вартість майна перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, але була сплачена частинами, розмір кожної з яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Про дохід, що був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється.

Для кожного випадку отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку подається окреме повідомлення. У разі придбання майна, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, подається одне повідомлення, в якому зазначаються відомості у відповідних розділах щодо придбаного майна та здійсненого видатку. У разі отримання доходу у негрошовій формі (спадщина, подарунок тощо), вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, подається одне повідомлення, в якому зазначаються відомості у відповідних розділах щодо отриманого доходу у негрошовій формі та щодо отриманого майна.

Якщо вартість майна, що було набуте у власність суб’єктом декларування, йому не відома, повідомлення не подається.

Повідомлення подається суб’єктом декларування особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр). Паперова копія повідомлення не надсилається (не подається).

Зазначена у повідомленні інформація включається до Реєстру та оприлюднюється у публічній частині Реєстру (без відображення конфіденційної інформації відповідно до законодавства).

Інформація про отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку членом сім’ї суб’єкта декларування не повідомляється.

Інформація, включена до повідомлення, має бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб’єкт декларування подає відповідно до Закону.

Доходи та видатки суб’єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України. Доходи/видатки, одержані/здійснені в іноземній валюті, підлягають відображенню в грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, встановленим на дату одержання доходів / здійснення видатків.

Вартість майна, що було придбане суб’єктом декларування чи членом його сім’ї, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до правовстановлювальних документів або останньої грошової оцінки майна. Відомості щодо фінансових сум (кількості грошей) округлюються до гривні.

Повідомлення подається суб’єктом декларування до моменту подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону. Суб’єкт декларування надає згоду на обробку персональних даних.

Суб’єкт декларування повинен підтвердити ознайомлення із правилами заповнення форми повідомлення перед початком внесення інформації до розділів форми та надання згоди на обробку персональних даних шляхом проставлення відповідної відмітки.

Джерело обирається суб’єктом декларування відповідно до правочину, за яким набуто право власності на майно, отримано дохід чи подарунок (роботодавець, продавець, дарувальник, спадкодавець, рішення суду, інше – зазначається, що саме). Якщо подарунок суб’єкту декларування зроблений групою осіб, інформація зазначається щодо кожного з джерел (осіб).

Дані для внесення інформації про джерело отримання доходу, подарунку, придбання майна використовуються у відповідних розділах повідомлення з урахуванням таких вимог (обирається суб’єктом декларування відповідно до джерела):

якщо джерелом є фізична особа, яка є громадянином України, слід зазначити такі дані:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

дата народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер);

зареєстроване місце проживання та/або фактичне місце проживання:

якщо джерелом є юридична особа, зареєстрована в Україні, слід зазначити такі дані:

найменування;

код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:

якщо джерелом є фізична особа, яка є іноземним громадянином, слід зазначити такі дані:

повне ім’я (англійською та українською мовами);

дата народження;

ідентифікаційний номер (податковий номер або номер соціального страхування, отриманий у країні походження громадянства);

місце проживання (англійською та українською мовами):

якщо джерелом є юридична особа, зареєстрована за кордоном, слід зазначити такі дані:

найменування (англійською та українською мовами);

ідентифікаційний код;

місцезнаходження (англійською та українською мовами):

Повідомлення складається з таких дев’яти розділів:

1. Інформація про суб’єкта декларування

У цьому розділі зазначаються такі дані:

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
• число, місяць і рік народження;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер) (або серія та номер паспорта громадянина України (IDкартка), якщо суб’єкт декларування через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті);
• серія та номер паспорта громадянина України (IDкартка);
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
• місце роботи або проходження служби;
• займана посада суб’єкта декларування;
• тип посади;
• категорія посади;
• належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
• належність посади до посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків;
• належність суб’єкта декларування до національних публічних діячів відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Перед початком заповнення кожного з наступних розділів суб’єкт декларування обирає наявність чи відсутність об’єктів для заповнення у кожному розділі.

2. Доходи, у тому числі подарунки

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію щодо отриманого доходу (вид доходу, розмір (вартість), джерело та відомості про джерело, від якого отримано дохід (відповідно до пункту 4 цієї Форми), дату отримання доходу (набуття у власність)).

3. Об’єкти нерухомості

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид об’єкта, загальну площу (м ²), реєстраційний номер (кадастровий номер для земельної ділянки), дату придбання майна (дату набуття у власність), вартість на дату набуття права власності або вартість за останньою грошовою оцінкою.

Також зазначається інформація щодо місцезнаходження об’єкта, а саме про країну та адресу, за якою розміщений об’єкт нерухомості. Якщо об’єкт нерухомості знаходиться в Україні, слід зазначати адресу розташування об’єкта нерухомості (поштовий індекс, область, район, місто, селище чи село, тип та назву вулиці тощо, номер будинку, номер корпусу та номер квартири). Якщо об’єкт нерухомості знаходиться не в Україні, слід зазначати адресу розташування об’єкта нерухомості, країну англійською й українською мовами та поштовий індекс.

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

4. Цінне рухоме майно – транспортні засоби

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид майна, марку, модель, ідентифікаційний номер (VIN-код, номер шасі), рік випуску, дату придбання (набуття у власність), вартість на дату набуття у власність та вартість за останньою грошовою оцінкою.

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

5. Цінні папери

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид цінних паперів, кількість цінних паперів, номінальну вартість цінного папера, дату придбання майна (набуття у власність), вартість на дату набуття, емітента.

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

6. Корпоративні права

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про найменування юридичної особи, країну реєстрації головного офісу, організаційно-правову форму, вартість у грошовому вираженні, відсоток від загального капіталу, дату придбання майна (набуття права власності), вартість на дату набуття права власності.

Якщо країною реєстрації головного офісу є Україна, слід також зазначити код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Якщо країною реєстрації головного офісу є інша країна, слід зазначити найменування юридичної особи (англійською) та ідентифікаційний номер (з торгового, банківського, судового реєстру чи будь-якого іншого офіційного документа, який підтверджує реєстрацію в країні, де знаходиться головний офіс юридичної особи).

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) корпоративні права.

7. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид майна, торгову марку, назву виробника, опис майна, дату придбання майна у власність (набуття права власності), вартість на дату набуття у власність, вартість за останньою грошовою оцінкою.

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) майно.

8. Нематеріальні активи

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид активу, дату придбання активу у власність (набуття права власності), вартість на дату набуття права власності, вартість за останньою грошовою оцінкою, кількість (для криптовалюти) та опис об’єкта права.

Також суб’єкт декларування зазначає джерело та інформацію про джерело, від якого отримано (набуто у власність) актив.

9. Видатки

Якщо у суб’єкта декларування наявні об’єкти для декларування в цьому розділі, він зазначає інформацію про вид видатку, предмет правочину, який спричинив видаток, країну, у якій було здійснено видаток, розмір видатку та дату здійснення видатку.

Щодо типів декларацій

1. Які типи декларацій існують, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють?

Законом передбачено чотири типи декларацій суб’єкта декларування:

1) щорічна декларація (декларація «щорічна») – декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.

Відлік строку для подачі декларації «щорічна» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним періодом;

2) декларація особи, яка припиняє діяльність (декларація «перед звільненням») – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності.

Декларація «перед звільненням» охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані відповідно до ст. 45 Закону. Днем припинення діяльності є останній день виконання суб’єктом декларування публічних функцій.

Тобто відлік строку подачі декларації «перед звільненням» починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності;

3) декларація особи, яка припинила діяльність (декларація «після звільнення») – декларація, яка подається відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.

Відлік строку подачі декларації «після звільнення» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність;

4) декларація особи, яка претендує на зайняття посади (декларація «кандидата на посаду») – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством.

Така декларація подається до призначення або обрання особи на посаду.

Щодо останнього типу декларації звертаємо увагу на окремі особливості.

Якщо особа стає переможцем конкурсу на декілька посад в одному органі та раніше не подавала декларацію за минулий рік, вона подає одну декларацію «кандидата на посаду», вказуючи посаду, на яку має намір бути призначеною.

Особи, зазначені у п.п. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у разі входження до складу конкурсної або дисциплінарної комісії, утвореної відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законів України, Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», подають декларацію «кандидата на посаду» за минулий рік протягом 10 календарних днів після входження (включення, залучення, обрання, призначення) до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності (абз. 2 ч.3 ст. 45 Закону). Днем входження (включення, залучення, обрання, призначення) особи до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності є день видання (прийняття) документа, на підставі якого особа увійшла (включена, залучена, обрана, призначена) до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності.

Тобто відлік строку подачі декларації такими особами починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем входження (включення, залучення, обрання, призначення) особи до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності.

Якщо особа, у якої виник обов’язок подати декларацію «кандидата на посаду», незалежно від обставин вже подала декларацію за минулий рік будь-якого типу, декларація «кандидата на посаду» за цей період не подається.

Водночас якщо подана декларація «кандидата на посаду» охоплювала попередній звітний рік, а в особи виник обов’язок подати декларацію «щорічна» за той самий звітний період, то особа зобов’язана подати декларацію «щорічна».

2. Порядок подання декларації особою, яка претендує на зайняття посади, для проведення спеціальної перевірки

Для проведення спеціальної перевірки використовується декларація, яка повністю охоплює попередній рік, – період з 01 січня по 31 грудня включно.

Особа, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посади з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, подає до Національного агентства в порядку, визначеному ч. 1 ст. 45 Закону, декларацію за минулий рік (ст.ст. 56, 57 Закону та Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015  № 171).

Для проведення спеціальної перевірки можна подати одну з декларацій – «щорічна», «після звільнення», «кандидата на посаду».

Декларацію «перед звільненням» Національне агентство може використати для спеціальної перевірки, лише якщо вона охоплює період з 01 січня по 31 грудня включно.

Під час здійснення спеціальної перевірки Національне агентство перевірятиме декларацію за попередній рік, яка була подана останньою, без врахування її типу. Якщо особа, яка перемогла у конкурсі, раніше не подавала декларацію за минулий рік, їй необхідно подати декларацію «кандидата на посаду». У такій декларації потрібно вказати назву майбутнього місця роботи та майбутньої посади, у зв’язку з якою в особи виник обов’язок подати декларацію, тип і категорію посади, на яку вона претендує, інші статуси, які зазначаються, зважаючи на статус посади, на яку особа претендує (чи належить суб’єкт декларування до осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, відповідно до ст. 56 Закону; чи належить його посада до таких, що пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також чи належить особа до публічних діячів).

3. Чи потрібно подавати декларацію «щорічна» та декларацію «перед звільненням», якщо суб’єкт декларування звільняється до 01 квітня?

Якщо суб’єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє відповідну діяльність до подання декларації «щорічна» за попередній рік (наприклад, з 15 січня 2021 року), то йому рекомендується:

• подати спочатку декларацію «щорічна» за попередній рік (2020 рік);
• подати після цього окрему декларацію за період з 01.01.2021 до 14.01.2021 включно (тобто період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями).

Це зумовлено тим, що у різні звітні періоди (2020 та 2021 роки) застосовуються різні розміри ПМ. Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації «перед звільненням» декілька разів, кожна з них має бути подана за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.

4. Чи подається декларація «перед звільненням», якщо нова посада (в одному або різних органах) також пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування?

Ні, не подається. У такому випадку вважається, що суб’єкт продовжує здійснювати діяльність.

У разі переведення суб’єкта декларування на іншу посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, декларація «перед звільненням» не подається.

Звільнення особи за переведенням або у разі, якщо особа стала переможцем конкурсу та через це звільнилася з посади в одному органі й упродовж 20 робочих днів прийнята на посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в іншому органі, не вважається припиненням діяльності, бо у такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці. У таких ситуаціях обов’язку подати декларацію «перед звільненням» не виникає.

Якщо особа, яка одночасно обіймала дві посади, пов’язані із декларуванням, але протягом року звільнилася або іншим чином припинила перебувати на одній із таких посад, декларацію «перед звільненням» також не подає, оскільки вона продовжує обіймати

5. Чи потрібно подавати декларації «перед звільненням» та «після звільнення», якщо особа обіймала посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а потім була переведена в тому самому органі (без звільнення) на іншу посаду, яка не пов’язана з такою діяльністю?

Так, оскільки декларації «перед звільненням» та «після звільнення» подаються не у зв’язку зі звільненням особи, а через припинення нею діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

6. Чи подається декларація «після звільнення», якщо суб’єкт декларування продовжує виконання функцій держави або місцевого самоврядування або знову розпочинає виконання таких функцій до 01 квітня наступного року?

Ні, декларація «після звільнення» не подається, якщо суб’єкт декларування до 01 квітня наступного року знов розпочинає відповідну діяльність і подає декларацію згідно з ч. 1 ст. 45 Закону («щорічну»).

Те саме правило діє у випадку, коли особа обіймала одночасно дві посади, що зумовлювали обов’язок подати декларацію, але протягом року звільнилася або іншим чином припинила перебувати на одній із таких посад.

7. Чи необхідно суб’єктам декларування, поновленим на роботі за рішенням суду, подавати декларації «щорічна» за час вимушеного прогулу?

Ні, суб’єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду, не зобов’язаний подавати декларацію «щорічна» за час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ст. 235 КЗпП України, ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження»).

Так, особа, яку за рішенням суду поновлено на роботі та яка приступила відповідно до наказу (розпорядження) до фактичного здійснення діяльності, повинна в наступному році до 01 квітня подати декларацію «щорічна» за рік, у якому відбулось поновлення.

У разі якщо після поновлення на роботі особа звільнилася, вона має обов’язок подати декларації «перед звільненням» та «після звільнення». Декларація «перед звільненням» подається за період, коли така особа фактично виконувала функції держави або місцевого самоврядування.

8. Чи можна подати виправлену декларацію або іншим чином виправити інформацію, зазначену в декларації?

Так, виправлену декларацію можна подати  упродовж 7 днів після подання декларації, але не більше 3 разів (ч. 4 ст. 45 Закону).

Для цього не треба звертатися до Національного агентства. Слід натиснути на кнопку «Подати виправлену декларацію», яка є активною упродовж відповідного строку в персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування у полі поданої декларації.

Після спливу цього строку подати декларацію з достовірними відомостями (виправлену) можливо лише за результатами проведеної повної перевірки декларації Національним агентством. Попри це, якщо суб’єкт декларування виявив у декларації недостовірні відомості після семиденного строку, він може звернутися до Національного агентства через персональний електронний кабінет. Слід деталізовано описати виявлені неточності або помилки, пояснити причини зазначення недостовірних відомостей, додати підтвердні документи (за наявності).

9. Який порядок перевірки факту подання та своєчасності подання декларації?

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали), декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Порядок здійснення такого контролю та порядок інформування Національного агентства про виявлені факти неподання або несвоєчасного подання декларацій визначаються Національним агентством (ст. 51² Закону).

Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен протягом 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному ч. 1 ст. 45 Закону.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.

За несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачено адміністративну відповідальність за ст. 172⁶ КУпАП, а за умисне неподання декларації – кримінальну відповідальність за ст. 366³ КК України.

« повернутися до розділу «Новини»